Живе море
Ти бачив, як сміється море, Чи як, плаче в тишині, Ви чули спів серен на дні морському, Чи як, скорбить за потонулим кораблем Коли він людям хоче помогти то хвилі, так гойдаються бо море те, Таки живе, бо ж хвилювання Всім живим підвладно Та відчуваючи він тугу Він плаче так і так зітхає Що міри сили і контролю В ті хвилини він не знає А море те, таки живе Він бачить,чує,відчуває І зла він не усім бажає.
2018-03-21 16:23:04
6
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
SweetGirl ❤️
Афігенно
Відповісти
2018-03-23 06:30:43
1
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4091
Темнота теней ночи ...
Пусто стало без границы Ночь взошла забрав луч дня Темны улицы, как тишины темницы , Освещает только свет одного фонаря ... Покров одеяла ночи вкрыто небо В далеке не страшны мне тени ветвей И не будоражит больше холод ветра , Что касается руками глубины очей ... Бурю льда он не приносит Темнота стала привычна мне Звук сверчков не веет грустью Больше ничего бояться нет... Свет от звёзд полны свеченьем Они стали снов мечты путей Для того , кто вдруг заблудит И поддастся темноте своей ...
44
13
1682