В голос
Суворий погляд вниз, Думки в нікуди. Його звуть Андрій або Денис І сидить він в своїй буді. Життя б'є ключем, Та все попри нього. Ріже гострим ножем Чиюсь ногу... Ці слова не конкретна мета І не влучать у ціль, Попадуть не туда Їх з'їсть надокучлива міль. Я вас благаю, Не кажіть, що все супер. Я сам добре знаю, Де знайти білий папір. Напишу кілька рядків, Щоб прийшов до мене спокій Скільки пишу років, А почерк не мій. Ніби не я пишу, А хтось там інший. Цей тягар ношу, Але, здається, він лишній. Земля далі крутиться, А толку, навіщо? Я вийду, зупиніться, І без вас тошно...
2018-07-07 05:57:30
1
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2668
Хай буде так
«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.
38
4
5601