Діалог від руки
Я пропахла тобою, як одяг на теплому тілі. Я ввібрала у себе увесь твій п'янкий аромат. Бо сьогодні ми стали єдині і майже зніміли, Посміхаючись й пошепки ставивши мат. Ми дивились, як Сонце сідає за обрій. Ми співали пісні. Наші руки синіли, як в сніг. Ми були молоді, надто сонні, не горді. Й відчували, як люди збивали нас з ніг. Я пропахла тобою, як вічність пропахла дощами. Як квартири ввібрали буденність, а очі - пейзаж. Ми торкались долонями, потім тримались серцями. І так сталось, - ми майже створили колаж. І розірванні струни нам грали про зоряне небо. І розламані клавіші - рвали минулі думки. Ми мовчали. Й інакшого - нам не треба. Лише спокій. І наш діалог від руки.
2022-12-10 05:27:34
8
0
Схожі вірші
Всі
Пора нахлынувших надежд
Устаю сегодня рано Без кошмаров и тревог, День начну без одеяла Улыбаясь небу полных облоков Обниму своего друга , Что на подоконнике взгруснул , Прошептав ,что скоро лето дружно , Обязательно к нам в гости сможет заглянуть. С ним и множество событий Впереди ждёт только смех , Разве можно одним мигом Передать всю радость от поры нахлынувших надежд.
47
11
2345
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2130