Давай не будем про війну?
...давай не будем про війну? Хоча б на мить, давай про мирне.
Війна пройде, сніги зійдуть, але пожити всі не встигнуть.
Тому давай на мить про нас. Про те, що варто саме зараз:
Про сотні слів у пустоту, які злетіли поміж хмари.
Про те, як я тебе люблю. Про те, як ми були щасливі.
Про те, як в темноті доріг над нами розмовляли зливи.
Про те, як сонце на щоках малює плями золотими.
По те, як рідні тихо сплять. Про сміх маленької дитини.
Про зморшки на лиці батьків, які із часом лиш старіють.
Про запах осені, весни. Про спогади, котрі нас гріють.
Про те, як клини журавлів весною мчать у рідні гнізда.
Про те, як ми колись плели собі шипшинові намиста.
Про те, як ми були тоді, такі наївні та мрійливі.
І в цій наївності жили усміхнені, й тому вродливі.
Про те, як йшли на Новий рік, дивитися в ночі салюти.
Про те, як байдуже було, який сьогодні курс валюти.
Про те, як час біг поміж рук, і як здавалося — все вдасться.
Про те, як ми не знали сліз, і думали, що знали щастя.
А зараз...все це вже пройшло. Не знаєм щастя, знаєм сльози.
Вмирають люди. Марять дні. Весна відрізала нам коси.
Спалила нас і весь наш дім. Розтанули з снігами мрії...
Давай не будем війну? Давай, втримаємо надію?
Посилання на озвучку:
https://www.instagram.com/reel/Cgzt8Kdrkrr/?igshid=YmMyMTA2M2Y=
2022-12-12 14:51:45
13
12