Спалені спогади

Катря

Так, я спалила той папір в чорнилах, та не сказала б, що дотла. Це дещо, справді, релігійне. Це щось святе, духовне, конфесійне. Не можу стримувати сліз, на смак солоних, як ті обіцянки, що пролітали з моїх уст сьогодні зранку на світанку А зараз вже глибока ніч, та я не хочу засинати. Всі незнайомці сплять давно, А у моїй душі повільні танці, в думках перефразовані листи, які без вороття згоріли у траві. У пам'яті лиш спогади, в руках портрети, а в серці галерея для картин, написаних не фарбами, ні маслом, а поглядом у небо ясним. Ще щось згублене в пітьмі, що я забула розказати, на кшталт того, що можна сповідати, що тільки полум'я повинно знати.

2023-06-08 13:06:35

Інші вірші поета

Одна історія, різні епохи Вона хотіла стати частинкою чогось великого Остання сповідь

Інші поети

Sp Sp

@sp123

Генрі крадієць сенсу

@GenrihBavarski

N. F.

@nastya_frankie

Схожі вірші

Всі

"Я буду помнить"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Я буду помнить о тебе , Когда минутой будет гнусно И одиноко грянет в след Дождь смыв порою мои чувства Я буду помнить о тебе , Когда нагрянет новый вечер И ветер заберёт себе Мои увечены надежды . Я буду помнить, тот момент, Когда тебя со мной не стало Оставив только мокрый цент С того ,что в сердце потеряла Я буду помнить твой уход , Да может быть, тогда слезами Теперь совсем под тихий сон Обняв подушку крепко швами .

2190

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

2275