якби можна було, я б зустріла тебе давно..
Літня ніч ховає від перехожих Наші юні обличчя, вкриті веснянками. Двоє різних у всьому, заледве у чомусь схожих.. Ми впиваємось поцілунками і світанками. Наші зустрічі пораховано: Ти приходиш кожного вечора. Ми кохаємо палко і неприховано, Говоримо впевнено, не розбираючи слова на «доречні» і «недоречні». Венами замість крові — вино. Очі сльозами наповнені, а душі сонцем спустошені. Якби можна було, я б зустріла тебе давно, Припинивши війну наших поглядів ще до її оголошення.
2023-06-24 18:30:19
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Н Ф
Фантастичний вірш😍 Такий чуттєвий)
Відповісти
2023-06-24 19:54:36
1
ромашка лікарська
@Н Ф дякую 🥰
Відповісти
2023-06-24 19:56:08
1
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1481
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
1871