полюбиш.
Зі мною тобі доведеться любити усе, що ти не любив до цього. Найперше, мабуть, котів і все, що з ними пов'язано. А ще – неодмінно вірити в те, що збіги не випадкові. До гороскопів, Таро, знаків Долі ти звикнеш з часом; До мого спокою, перемішаного із відчаєм; До години, о котрій я маю вже бути вдома; До м'ятного чаю, замість чогось міцнішого, І до незмінної паніки, яку я постійно створюю. Полюбиш цю дивну логіку, як мою невід'ємну частину; Полюбиш втому від довгих безглуздих розмов. І навіть мої проблеми, невчасні й невпинні, Полюбиш. Вони вже стосуються нас обох. ♡
2024-11-22 23:00:26
7
0
Схожі вірші
Всі
Разве сложно сказать...
Много думать слов не хватит Лишь о ком то , кто не рядом Быть со всеми лишь открыткой , Согревая теплым взглядом Каждый день встречая солнце Словно первый луч спасенья Думаешь о всех моментах , Что всплывают вместе светом ... Или множество вопросов На каких нет не единого ответа , К тем , кто был однажды нужен, Став одним твоим мгновеньем Почему ж сейчас нам сложно .. Сказать искренне о чувствах , Как страдать мы все умеем ,, А признать ,что правда любим ? Может быть просто забыли .... Или стали явью сцен сомнений ? Разве сложно хоть глазами Сказать больше ,чем таить в себе ли... Надо больше лишь бояться , Не успеть сказать о главном ... На взаимность зря стараться Ждать когда уйдет шанс бремям ...
53
16
4335
"Ми усе подолаємо разом..."
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2684