To love of my life
I met you on the right time, when it was not cold I was trying to protect myself; because in my head was storm I was bad at controlling my emotions, but then I felt your warmth Your touch become like a drug for me and the storm has gone. We were sitting around the fire, when your friend was telling a story. You were sitting far from me, but I catch your eyes, they were on me. I stand up; I looked at you over my shoulder and run into the woods. I knew that you will come over and catch me looking at the moon… I was afraid to open up to you, I was afraid to talk about my sins. I was afraid because I fell in love, and cause I was a girl without wings. I had so much to say about my life, so I started to over-think. But, I just put my head on your shoulder and for a second a let you to be my king. You said “we should live without regrets and do what we want to do” After this every weekend became ours; there was no time to feel the blue. I touched your face, because I can’t believe that person like you really exists. Now it was the time to do all the things from our bucket list. I remember the day when I risked watching a scary movie. I looked so stupid, at that moment I wonder why you ever choose me. I was screaming, when a stupid girl entered a room with full of ghosts. We were eating popcorn but I threw them all on that girl. I love our unplanned picnics and crazy car trips to Neverland When you are looking at my hand with which I am trying to catch the wind and fly You are trying to risk and turn on the music of your favorite band But you know that I will switch it our song “him and I” I like to change one line in this song I am saying “we are 2018 Bonnie and Clyde” You know I love to say those words, because we actually are… …Well, I said those words before you came into my life. Sometimes we act like we are aristocrats, to enter the socialite events I’m all into black and you are in suit, we let the games begin. Once, we were in theatre watching the “Romeo and Juliet” I looked at you, but all your attention was on him It was one of the most interesting moments, He was dying… But I still was looking at your serious face I smiled; I didn’t understand what I did to won at life I am so lucky; it is the life I was trying to create. I trust you, like I trust no one else, so I told you my mad story There were days when I hated myself, but you liked me for me I let you to own me and climb inside my body With you I became a person who I always wanted to be. You helped me to forget my past and mistakes that I’m not proud of You helped me to change myself, from now I won’t fake myself anymore I was on the right way, but you helped to see the light Do you know that you changed my life, when you said that you fell for my eyes?
2018-02-27 17:45:28
4
0
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12986
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1645