Маленькі уламки

➒ ➊ ➊

Маленькі уламки лишають порізи, оголюють рани, загострюють риси, травмують думки і калічать життя, дарують лиш му́ки і рвуть почуття. Маленькі уламки – слова або дії, дурні забаганки, короткі події. Це жести і погляди, меседжі в чаті, розлючені люди, ворожі й пихаті. Маленькі уламки. Від них не сховатись, не вийняти подумки, лиш сподіватись, що рани від них з часом будуть промиті чи мною, чи кимось зашиті й прикриті 27.ІІІ.2021 р., Дніпро

2021-03-27 13:30:48

Інші вірші поета

Мужність і воля – Відмотайте! Замети мене Незамінних немає

Інші поети

Агнія Бурне

@Agnia_Burne

Ava Brown

@avaontiana08

rosbyta_chasha

@rosbyta_chasha

Схожі вірші

Всі

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

4960

Сумую без тебе

Вікторія Тодавчич

Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.

1807