Відпусти

Богдан Кухта

Доторки до руки – Розлуки знак, Тож Відпусти Її, Не тримай Її, Віддавши ключі, Не дзвони В порожні двері. Від сьогодні в етері Ти-ша. Можливо, мовчання Замінить бажання Побути разом? Раз – ом Два – ом Три – ом І так до кінця. Вдих, видих – І він Медитує. Нічого Не чує, Нікого Не бачить. Лиш крик журавля Донісся з далля, Відбився луною. Що ж сталось з тобою? © Богдан Кухта 2020 #poetry, #Поезія

2020-09-11 16:01:58

Інші вірші поета

Дядечко Час ... Спробуй ще... РОбота робОта Крапля крові

Інші поети

rosbyta_chasha

@rosbyta_chasha

박 윤두

@Dambi001

Яна

@yana_krivobok

Схожі вірші

Всі

Я тебе по-справжньому кохала...

Вікторія Тодавчич

Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.

1385

Тишина ночного неба

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот

2528