Він
Оповитий горем болю Він лежав , насупив брови Тихо мріяв... Мріяв він про кращу долю Долю сильного , незламного Незнаного жахів життя Він лежав в калюжі крові А кров була на смак гірка Вона стікала по губах По венах бігла беззупину Йому здалось вона була Але була в його уяві... Від незнання життя і сутності людини Забувши про безглуздя книги книг Він став молитися до бога Та бог мовчав . І Він притих... Текла сльоза і нестерпна біль Прониклась Його тілом Немов ножем різала шкіру Порізи сіллю засипа Сльоза текла...
2020-04-17 22:43:37
6
0
Схожі вірші
Всі
Чуточку внимательней
Неудачная попытка быть тем, кого сложно обидеть , Рвя бурю за улыбкой проникших эмоций И наивность уже стала себе лишь противна , Все пытаясь понять всех за скрытой дорогой ... Мимо мчат незнакомые люди , И не кто тебя уже не осудит : Всем безразлично твоя лишь обида , И что слёзы пускаешь себе на морозе Может так будет даже на лучше Без различных ненужных вопросов , О том " Как ты ?)" Тебе хорошо ли" Или в этом нет больше смысла и вовсе ... Разве безразличие лучший способ оплаты За свои выражающие сердце бурю эмоций..? Может стоит быть чуточку внимательней , К тем кому помощь и вправду поможет !
40
8
2052
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4022