Відьма
Гуляла дівчина по лісу, Знайшла будинок не простий. Постукала й зайшла у хижку, Побачила: він був пустий. Заглянула в одну кімнату, Помітила портрет висить, Пішла, щоб ближче роздивитись. Замкнувся вхід за нею вмить. Вона кричала, дерла стіни, Хотіла вийти звідтіля. Це був будинок злої відьми. Її ж чекало забуття. Знайшли її раненько-вранці. В тому будинку, у кімнатці, Та закривавлений наряд Звершила відьма свій обряд.
2018-07-02 09:49:28
8
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2708
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
4964