Відьма
Гуляла дівчина по лісу, Знайшла будинок не простий. Постукала й зайшла у хижку, Побачила: він був пустий. Заглянула в одну кімнату, Помітила портрет висить, Пішла, щоб ближче роздивитись. Замкнувся вхід за нею вмить. Вона кричала, дерла стіни, Хотіла вийти звідтіля. Це був будинок злої відьми. Її ж чекало забуття. Знайшли її раненько-вранці. В тому будинку, у кімнатці, Та закривавлений наряд Звершила відьма свій обряд.
2018-07-02 09:49:28
8
0
Схожі вірші
Всі
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6449
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
13220