Ти

Юліана

Ці дні минали, наче вічність, Думки заповнював лиш ти. В сльозах моїх була трагічність, А на душі шкребуть коти. Я так сумую за тобою, Не вистачає твоїх рук, У сні як стрінуся з тобою, То на яву зазнаю мук. Перед очима ти яснієш, В вухах відлуння голосів. І серце вогником зігріє, Бо серед них, впізнала твій. Ти моє щастя, моя мука, Крадій, що спокій мій забрав. З тобою болісна розлука. Питання: ти мене кохав? Можливо, ти знайшов інакшу, Що радість більшу принесла. Ти що збираєш свої речі? А я залишуся одна? Ти можеш йти, я відпускаю. На серці камінь. Він важкий. Запам'ятай: тебе кохаю, І шлях назад невороткий.

2019-02-04 17:43:39

2

0

Схожі вірші

Всі

Я і ніч

Анастасія

Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.

105

8

12946

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11977