Я квітка на вишневому дереві
Серце Мрійниці
Я квітка на вишневому дереві. Сьогодні я цвіту у всій красі. Сьогодні я ароматна і запашна. Сьогодні я для бжіл І для твоїх очей. Я квітка на вишневому дереві Я відпускаю пелюстки погратися з вітром у "хто кого пережене" Вітер, як завше, переміг. Я не здаюсь. Пелюсток все менше. Бажання перемогти все більше. Я квітка на вишневому дереві Я вже забула, як це бути ароматною Бути для бджіл Для твоїх очей. Я вже відпустила останню пелюстку Провела в останню путь. Я впала на землю тілом. Лежу замертво. Я квітка на вишневому дереві Була вчора Є сьогодні Буду завтра Жива Мертва Не народжена Я квітка, що втратила красу в гонитві за вітром Його немає, а я цілую холодну землю, чи то перемогу Я квітка на вишневому дереві Зівяла Впавша Стомлена. Та я є Я ще повернусь у всіх красі Весно. Ти мене впізнаєш Я буду квіткою на вишневому дереві Для бджіл Для тебе Для твоїх очей.
2020-04-28 15:12:54
5
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Божевільний
Гарний верлібр 👍
Відповісти
2020-05-06 17:52:28
1
Серце Мрійниці
@ Божевільний дякую 🧡(я теж колись так була підписана)
Відповісти
2020-05-07 14:00:23
Подобається
Інші вірші поета
Вона просто хотіла кохання Я готуватиму тобі ще смачніше... Ти мій серпень Наша казка
Інші поети
Beautifulinwhite
@Beautifulinwhite
Схожі вірші
Всі
Впізнай себе...
Вікторія Тодавчич
Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....
43
7
1632
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
1983