ким я є для тебе..?

кохана Валері

тихо, знову вечір без світла, падає сніг за вікном. нуль повідомлень сьогодні, та ніч зустрічає мене поганим сном. як зазвичай, прокидаюсь, без твого "доброго ранку". а що знову не так? питаєш у мене після невеликої сварки. і справді, хіба за цей час щось змінилось? в нас немає стосунків, здається, вони мені просто приснились. я шукаю час аби частіше щось написати, а тобі важко навіть просто відповідати... думав, ти будеш писати поки я не заходив в ті нещасні два дні, проте, я помилився, твоя присутність була лише в приємному сні. мені було важко, хотілось покинути цей уявний дім, а ти просто декілька днів дивилась клятий фільм. інколи навіть хочеться поставити крапку... навіщо я сказав про свої почуття на початку? я втомився боротись за ці недо стосунки хто ж знав що я отримаю від них такі "подарунки"? сонечко, а ким взагалі є я для тебе? кохана людина чи просто хтось там в інтернеті?

2024-01-07 21:07:44

Інші вірші поета

вона лиса, змія і вона відьма.. хтиві реалії.. шоколад та ваніль минуле..

Інші поети

B I

@boredintrovert

sophie kunn

@sophie_kunn_qun3

Роман Тихий

@volodimir_romanenko

Схожі вірші

Всі

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

2244

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

6698