я пишу далі, а ти..?
між нами стіна, певно, залізобетонна, купа заплутаних днів та думок, певно, вже тонна. можливо, було б інакше, якби ми жили в домі напроти, але все ж, я пишу далі, ти не проти? кожен вечір думок стає болючо самотнім, години змінюють ночі, а діалог.. залишається все ще порожнім.. я пишу, хоч і знаю, що відповідь буде лиш раз на декілька днів, не здаюсь, лише у снах потрапляю в твій Львів.. сни з тобою порятунок від цих страшних снів, все що я хочу, почути знову твій милий спів.
2024-01-16 21:57:55
1
0
Схожі вірші
Всі
Я отпущу с временем дальше ...
Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...
44
9
3662
Твої долоні
Одного разу, я опинюся в твоему полоні, де назавжди сплетуться наші долоні, де у солодкому танці зійдуться дві долі, чиї серця закохаются з власної волі. Бо справжня любов – вона у свободі, вибір за вами: ви палкі чи холодні? А я немов танцую з тобою на льоді і з власноі волі віддаюся у твої долоні.
74
1
4734