я пишу далі, а ти..?
кохана Валері
між нами стіна, певно, залізобетонна, купа заплутаних днів та думок, певно, вже тонна. можливо, було б інакше, якби ми жили в домі напроти, але все ж, я пишу далі, ти не проти? кожен вечір думок стає болючо самотнім, години змінюють ночі, а діалог.. залишається все ще порожнім.. я пишу, хоч і знаю, що відповідь буде лиш раз на декілька днів, не здаюсь, лише у снах потрапляю в твій Львів.. сни з тобою порятунок від цих страшних снів, все що я хочу, почути знову твій милий спів.
2024-01-16 21:57:55
1
0
Інші вірші поета
щось між раєм та пеклом переломний момент немає сенсу. якщо ви посміхаєтесь..
Інші поети
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Вікторія Тодавчич
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2167
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2546