Сонячний промінь

Аррія Торо

Я бачу раптово з'явилося сонце, І день вже, насправді, не дуже й поганий. Мені те проміння замінює соціум, І птахом у небі сміється коханий. Було дуже тяжко носити, як камінь, Минулих років небувалі часи. Але я се знаю — мене покохає, Торкаючись ніг, краплинка роси. І хай-нехай лають десь посеред гаю Скажені від болю недобрії пси. Вони теж втрачали надію і мають Заслужене право кричати щосил. * * * Та я пам'ятаю, і я точно вірю, Як тяжко буває самому іти. Але проти жалю та заради мрії Ти зможеш раптово те сонце знайти.

2022-12-18 17:25:24

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (4)

Аррія Торо

@Тигриця дякую!

Відповісти

2022-12-18 17:29:40

Воланд Дарсі

Гарний лейтмотив

Відповісти

2022-12-18 18:22:41

Подобається

Лео Лея

Мотивуюче👍

Відповісти

2022-12-18 19:35:32

Подобається

Інші категорії

Філософські Пейзажні Вірші до свят Гумористичні Історичні Радісні вірші

Інші поети

K N

@Nata_Kuchera

Юлія Тодер

@yuliya_toder

Ella Verrremi

@verrremi

Схожі вірші

Всі

Нарисую солнышко :)

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Нарисую тебе яркое солнышко Оно будет светить когда грустно Освещая тёмные комнаты , Одиночества твоего уголка звука... Даже если окажется за окном дождик, Ты не будешь один словно сломлен, Оно будет светить лишь напротив Теплотою уюта мнимой заботы Может это какая то мелачь Или просто светлый рисунок , Но он все ж нарисованный мною Для тебя от приятного чувства ... И лучами жёлтых карандаша линий , Коснусь твоего уголка глазок , Чтобы перестал хмурится криво От нахлынувших эмоцией красок Как подарок пусть станет взаимным , Без излишних слов предисловий Моих крепких объятий визита Нежноты оттенков жёлтого тонна ...

1669

Я отпущу с временем дальше ...

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Так было нужно , я это лишь знаю Ты ушёл как ветра свежости дым Оставив на прощание " прости ", Забрав с собою частичку души Я больше об этом перестала плакать , И начала двигаться дальше забыв Хоть было то лето яркости сладко , Но больше не стану также любить , Хоть постоянно всплывают твои лести фразы , Что мучали глубоко теплотою внутри, Я отпущу с временем дальше И буду двигаться без лишней слёзы, Я не веню тебя за такое решение И понимаю почему было так , Но время летит незаметно Ничего не оставив с собою забрав ...

2891