إذا تَحدثَ قَلبي...
مِنّة
الراسل : قلبُك إلي: إليكِ يا مِنّة هل أنتِ بخير؟ ِفأنا لستُ كذلك ، لقد أهلكتني متاعبُكِ و دمرتني مشاعرُك هل تنامي جيداً؟ أنا لا أنام برغم نومكِ الهادئ الحزين ، أنبضُ بشجن ونحيب هل تأكلين بنهم؟ فأنا جائع للمشاعر السعيدة أيضاً ، لما لا تبتسمي؟ أكادُ أقسم أن الهموم أثقلت كاهلي والحزن أجتاح دواخلي أطلبُ منكِ السعادة لترمم أوصالي أنا المستغيث ، هلّي علي ببسمة واحدة صدقة جارية لروحي الهائمة لعلها ترتاحُ وتُريحكِ أنا أحق بتلك النبضات السريعة لماذا تُنهكيني بمشاعر مميتة؟ ، هل هم يستحقون عنائي هذا سواء بذكرايات ماضي او حاضر! يا عقل مِنّة ، هون عليّ ، أنا مثلكَ عضو ولكن نابض لا مُذكر ، أتهل عليها بدكراياتٍ تُفتتُ شرايني ؟ أستسعدُ أن توقفتُ ورحلت هي؟ أنا أرق من أن أدمر ، أنا أحقُ بكِ منهم يا مِنّة. فلتسكتي عقلكِ وتخبريه أنني روحكِ الحية المتبقية لذا لا تقتليني. أنا لكِ أنا ملكُكِ لا تستبدليني.
2020-08-30 22:07:12
4
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
مِنّة
@Kim Flower حبيبتييييي
Відповісти
2020-08-30 22:11:55
1
Kim Flower
@مِنّة قلبيييي 💜
Відповісти
2020-08-30 22:13:32
Подобається
Ghadeer_29
خ ر ا ف ي ة 💛💛💛💛💛💛💫💫
Відповісти
2020-08-31 10:24:09
Подобається
Інші вірші поета
رسالة مِن مَن جعلو التراب بيننا سداً #٢ Alex #3 عاشقة النوم انا Alex #2
Інші поети
Upavshii_Zakat
@Upavshii_Zakat
ЕЛЕНА
@Elastar
Схожі вірші
Всі
Недоречне (UA)
Ай
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1244
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1315