ذاتي الجديدة
مِنّة
قلبي؟... ءتنبض يا قلبي جيداً؟ أستشعر منك نبضات غير راضية هل يأست مني؟ أنا أسفة فمشاعري غير موزونة ، حين أراه أنسى من أي كون خلقنا أشعر بضياع هل أنت بخير يا قلبي؟ أعلم أنا جروحكَ لم تلتألم بعد ولكن تماسك فربنا تكون شروخ فى ما بعد. ءنخرج سوياً في نزهة؟ مهلاً.. أخشى ان تُبعتر مني أشلائك فتسبب وحدتي. ءتتخلى عني؟ لا تفعل فأنت أخبرتني أنكَ ملكي قلبي! لما الصراخ؟ ، لقد أحتل الفراغ داخل خليلك 'رأتي' لما النحيب؟ فهل يجبُ عليّ أن أعرفُكَ بذاتي الجديدة؟ أنا المستغيثة أنوح بالخلاء ليرتد صوتي بصدى دون أن يسمعه احد. أنا المنبوذة ، أفكر بخلوتي وعزلتي عن دفئ عائلتي اللطيفة. أنا المقتولة ، لقد قتلتني الحياة وتركتكَ لي يا خليلي. سامحني ، فأنا أهديتُكَ لأحد ظننته سيصونكَ ولكن ماذا ؟ عدت لي أشلاء مكسورة. أنا المنهارة هل لي من معين؟ #منة_المعداوي
2020-09-01 22:34:10
5
4
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (4)
مِنّة
@Kim Flower حبيبتي 💜💜💜💜
Відповісти
2020-09-01 22:43:26
1
Kim Flower
@مِنّة قلبييي 💜💜
Відповісти
2020-09-01 22:44:11
Подобається
Ghadeer_29
😭😭😭😭محلاااهااااااا❤❤❤❤❤❤❤
Відповісти
2020-09-13 18:46:04
Подобається
Інші вірші поета
كلبي رسالة مِن مَن جعلو التراب بيننا سداً #٢ رسالة مِن مَن جعلوا التراب بيننا سداً. Alex
Інші поети
Leno4eek
@Leno4eek
breeze_
@breeze_
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
2528
Дитинство
Ruslana
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11394