Вибач осінь.
Вибач осінь! Я обираю зиму! В тобі занадто багато кольору, І якийсь такий мокрий холод, Що пробирає до кісток і ділить цілісність часу напорване... На сьогодні і завтра, на було і буде, На пульс у вісках..... Я хочу мінус десять, І білу бескраю пустиню, Що переливатиметься на сонці діамантами.... Лише я і морозна свіжість сонної землі.... Я хочу кусок непрозорого скла у руках , Що топитеметься, і скапуючи до ніг, Нагадуватиме ціну тепла....
2018-01-20 14:33:14
0
0
Схожі вірші
Всі
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2611
Я граю лише уві снах...
Я граю лише уві снах, Гітару, мов тебе, обіймаю, І пісня стара на вустах, Що в серці болем лунає. Я граю лише уві снах, Мелодію, давно що забута, І печаль в блакитних очах — Мій жах і муза, мій смуток. Я граю лише для тебе, Хоч знаю, що плід ти уяви, І біль губить нестерпний — Я гину, а пісня лунає... Я граю мелодію ніжну Та бігти хочеться геть, Як чую солодку я пісню: Вона нагадає про смерть... Бо вона серце зворушить І змусить згадати тебе, Ну нащо грати я мушу І палати мертвим вогнем? Поховавши, я присяглася, Що забута гітара — ось так, Бо пісня для тебе лилася... Я граю лише уві снах...
131
25
5621