Летіла чайка...
Anataya Vella
Летіла чайка над дніпровською водою; Летіла й бачила, як двоє в самоті В спекотний день під липою старою, На гойдалці високій, на горі... В палкім цілунку свої душі злили, А потім обіймались, говорили... Про що? О, не розчула до пуття! Пташине тіло, сповнене життя, У блиску сонця ніжного проміння Парило легко, плавно, гладко, вільно! Й ті двоє в ніжнім вирі забуття, У дивну мить любовного томління, У спалаху палкого почуття... Втішались: на безлюдді так спокійно! Лише бджола, траплялося, гула...
2024-07-13 21:29:29
1
0
Інші вірші поета
Чудесна драма Ти мене не кохав, я тебе не кохала... Кохання є Провина
Інші поети
Olim
@_Olim_
Zeen
@Blue_Bliss
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2650
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1291