a m n é s i a

Ally San

— ✫ — Quando projeta o olhar no futuro E impulsiona os passos em correr atrás dos sonhos Colocando-os como prioridade, Você se esquece do que está a sua frente Você não aproveita o seu presente Quando suas mãos almejam tocar as estrelas E você se empenha exaustivamente Visando essa possibilidade Você se esquece da sua família, dos seus amigos Você não aproveita esses momentos únicos Quando é noite e você se deita na cama E meneia suas nadadeiras pelo mar de expectativas Imaginando seus dias de prosperidade e fama Mergulhando cada vez mais na visão daquilo que é o motivo de seu desgaste Você se esquece de fazer sua oração Você não aproveita o livre acesso à Deus Fixando-se em seu interesse Você não dá atenção aos seus amigos Empenhando-se demais Você descarta momentos lindos Buscando concretização Você mal vive a realidade Priorizando seus sonhos Você não prioriza Aquele que é digno de verdade Toque quantas constelações você preferir, toque as que mais gostar Pois sonhar também é combustível para investir, para mudar Mas nunca se esqueça de quem é, onde está e Quem te criou Pois todos que saltaram obstinadamente para alcançar as suas próprias estrelas Desenvolveram, gradativamente, amnésia do presente. — ✫ —

2018-08-05 18:30:46

3

0

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

71

7

11395

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

43

7

1512