Ви не варті моїх слів...
Аліна Собакар
Я закрила на замок шлях до поганих думок.... Ви не варті моїх мрій і моїх слів геть ідіть у забуття бо ви не варті Нічого ні гроша Люди ви не мої не варті моїх мрій Плакати вже за вас не хочу... І мочити знову очі.... Ви показали свій світі моєму світі Місця вибачте немає пояснення не дам кто для мене ви з вами Міні не подорозі побачте Ігнорувала я завжди бо ви того не варті... Сил терпіння ні ні ні нема вам дороги тож ідіть ідіть.. Від мене десятою дорогою..нах.. Міні вже байдуже слава що ви говорити всі там... Техенько спостерігаю Потім блок з полегшенням відпускаю..... Як чесно як я вам скажу ми ніколи друзями не були.... То була дешева гра.. Ви міні ніколи не будете друзі і не Були і далі ви не варті слова друзі... Бо зрузуміла мої рідні друзі підтримали як нікто Тоня, Оленка зрузуміти як нікто.. Правельно Оленка ти сказала слово по іншому іх не назвать... Такі є люди навіть навіть другом вже гидко назвати... Дякую мої рідні дівчатка ❤️ Показали справжнью дружбу Як то світі буває ви найкращі подруги мої рідні люди... Для вас подарую чудеса...
2025-03-15 17:40:27
1
0
Інші вірші поета
Ти у міні Моє сонце для душ Повернулось і Ти моє все ти моє життя моє повітря Юлічка ії світло
Інші поети
misshapen_mirror
@misshapen_mirror
Juli Tenera
@Poetess
Схожі вірші
Всі
"Ми усе подолаємо разом..."
Nadine Tikhonovitch
«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»
52
3
2201
I Saw a Dream
Ілва Стрілецька
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16469