Найкраща подруга моя
Аліна Собакар
Ти зійшла до мене з небес ти наче зірка сяєш і знаєш мене мало було чудес але ти немов янгол мене оберігаєш ти мої крила ти мої думки ти хвиля моя з тобою я не боюся іти бо ти мене обіймаєш і знаєш дякую тобі за те кожну хвилину до мене ідеш і знову зову окриляєш і навіть я упаду ти мене підіймаєш дякую дорога шо для мене сяєш ти та яку я так люблю і ціную коли я думала ну що таке слова але сонечко моє ти ти словом окриляєш дякую за погляд за підтримку я цю мить оставляю собі і все замерає на хвилинку ти красуня моя люблю люблю тебе о я уявляю коло тебе я ти той проміжок самоти який міні потрібен я з тобою будь коли не боюся з тобою ні хвилинки 🥺😭
2024-06-07 13:44:02
2
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Lady K.I.M
Вау 😍 (P.S буду рада якщо прочитаєш мій новий вірш💕)
Відповісти
2024-06-12 07:45:22
1
Аліна Собакар
@Lady K.I.M обов'язково прочитаю ❤️💓 дякую за чудовий коментар 💗 буду рада якщо інші прочитаєш ❤️ дякую за підписку 😍😘
Відповісти
2024-06-13 12:32:31
1
Інші вірші поета
Світло для рідної душі Наташа і її чарівний світ Ти моя тільки моя Увійшла у всвіт
Інші поети
Tamya Lopez
@billie_diamonds_vida
Схожі вірші
Всі
Минутой мечтания :)
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Я мнимо расскажу тебе о прошлом И заберу кусочек шоколада Рассказ уж будет длиться долго О том ,как было тяжело сначала Наверное это для тебя не важно Спрошу себя, а ты хороший ?) И почему же стоишь рядом Даря улыбку лишь прохожим Мой телефон звонит мне чаще , Чем слышу твой прекрасный голос Аккорды струн во взгляде малость, Когда увижу тебя где-то снова Про свои чувства смолчу вовсе , Чтоб не будоражить просто взглядом , Хватает только вкуса кофе Лишь думать о тебе минутой мечтания .
40
11
1976
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1787