Тривога на душі
Аліна Собакар
Знаєш киця коли тривога на душі 😭 і не спокійно дуже коли душа кричить мовчи а душа кричить і плаче є подушка з тобою обніму її до себе і зігріє душу знаєш як плакати хочиться так не потрібно слів гляну очі я твої зігріють душу дуже та яка зрузуміє без слів по погляду одному ти сонечко моє промінчик кінці безодні коли на душі темно дуже ти скажеш просто пару днів і зіграєш душу знаєш з тобою забуваю про час з тобою легко і просто з тобою я повірила у дива ти одна для мене стала близькою до душі і знаєш киця так ти знаєш я тишу пишу тобі вірші ти цього варта люба люблю тебе люблю і знаєш ці сова до Болі я знову знову тобі кажу твої очі не можу забути і згадую з тобою монети я щаслива лиш з тобою ти стала частиною моєї душі і мене знаєш не потрібно слів коли я бачу твої очі 🤗
2024-05-24 21:58:03
0
0
Інші вірші поета
Коли я зникну на мить Щасття Оленки! Зустріч мрії Коли на душі твоїй вогонь
Інші поети
Юрий Voituk
@yura2016_voituk
Схожі вірші
Всі
У серці...
Катерина Данилевська
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
107
16
10588
Закат декабря
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2519