Пливу до тебе рідна....
Аліна Собакар
Оленка киця ну не знаю як тобі сказати як міні тебе не вистачає твого голоса тебе кожен Раз чекаю як тягне до тебе мені не описати вже слова і сиджу сльози течуть повільно плачу і нічого не зроблю вже я 😥😥😥 Для мене єдині ліки на Землі Це ти але шо сумувала я промовчала не можу я сказати це при тобі ніби все добре окей у мене але на справді я душі я злива не всім я відкриваю світ якому я живу нині... Я закрию очі і личу Спитаєш до кого я скажу певнино то ти моя маленька Боже чую той голосок ніби час зупинився на хвилину і рахую хвилини голосові і я знову ловлю момент і плачу 😭😭😭😥😥😥 Всі преслуховую 100 Раз щоб тебе чути рідна не важливо час головне з тобою поруч бути я Чекаю хоч ночі Тебе ти лиш пиши без тебе помираю ніби життя вістій коли в ньому світла твого немає 🥺🥺🥺😭😥 Протяни руку моя киця ну давай я ж чекаю ти повір ти моє усе час життя повітря як вода пливу до тебе рідна......
2025-02-15 00:38:19
1
0
Інші вірші поета
Валентина ти найкраща Люблю тебе без меж Звінок маленький світ Найкраща подруга моя
Інші поети
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
تُومِي.
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
3471
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
2106