Моя душа в темноті

Аліна Собакар

Коли так важко було сьогодні Леше ти змогла зрузуміти сенс ти моя зірочка зоряного неба яка послана з небес Дякую моя кицюня. За кожне слово твоє ти найкраща дівчинка яка мене є Ти розумієш все і знаєш в тобі я спокій відчуваю кожен день Бо без тебе себе не уявляєш Без тебе вже поганий настрій і день не співають птахи не світить сонце благаю просто напиши більше для щастя мого нічого не треба 🥺 Скажи як ти умієш я знаю Я тебе розумію кожен день Ми з тобою так схожі серця залунали на самоті Вони зустрілися Покохати знову знати для себе сенс з тобою я відчуваю у світі не одна є серденько що таке страшно шо таке кожного разу боротьба Ми разом подолаємо усе ми зможемо я обіцяю я тобі Ти не один раз витягала з безодні ти мій промінчик теплоти 🥺

2024-09-12 18:34:16

Інші вірші поета

Сюрприз щоб ти посміхнулася Пливу до тебе рідна.... Миті суму Валентина ти найкраща

Інші поети

BON BON

@bon_bon_c0xu

11:11

@light_blue

GannMorgana

@GannMorgana

Схожі вірші

Всі

Question 1?/Вопрос 1?

shadowlinxxx morgan

The girl that questions everything,is a girl that needs many answers.She wanders the earth trying to find the person that can answer her many queries.Everthing she writes has a hidden question that makes her heart ache and her head hurt.She spends days writing sad story's that she forgets her sad life.Shes in a painful story that never ends,she's in a story that writes itself.The pages in the book were filled ever so easy,because her heart wrote it for her.She spent her life being afraid,that's what made it so boring.Finding her passion was easy,but fulfilling it was the hardest part of all.Her writing may be boring and sad,but it's what keeps her sane. "She had all the questions in the word,and he had all the answers." Lillian xx

4988

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

2449