Неосяжний
Ми зупинились на узбіччі,
Нас роз'єднали два шляхи.
Ми попрощались знову двічі,
Сховавшись по домам, під два дахи.
"П'ятсот кіло'метрів між нами",
Так каже "Дядько шляховказ".
Мої думки летять туди степами,
"Туди, де він",- був мій приказ.
Вони летіли довго й навпростець,
Втрачали сенс, губили саму суть.
Єдине, що доніс "Пан Вітерець":
"Без тебе сумно дні ідуть..."
Жужмом я згорнула всі листи,
Я почала марчіти на очах.
Наклепала у мережі тобі пости,
І слала я "привіти" по ночах.
Я клякла од нав'язливих думок,
І ти мене вкотре пробач...
Натисну я любові лагідний курок,
Почуй мене, ти ж мій слухач!
Поквапся, завтра може вже не бути,
І так я хочу шаленіти од життя.
Бо я залюблена тобою, любий.
З тобою до останку з тобою я жива.
18.03.2020
3
0