світ брехливих облич
опуститься завіса і спектакль закінчиться. більше не потрібно ховатися за сотнею гримас. нудота до горла миттю підступиться, нагадуючи безглуздість людських мас. я пам'ятаю обличчя які брешуть, їх червоні щіки і лицемірний характер. вони будуть їсти, що пожнуть, нехай давляться ложкою з смердючих трав. дощ змиє бруд із їхніх прекрасних рук, але душа їхня залишиться брудною. завтра я знову увійду в цей світ гадюк, вийшовши звідти морально вбитою.
2022-02-12 13:27:27
4
0
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2785
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2066