До літа
Потроху травень відбуяв, Червень в двері стука. Він вже літечко позвав, А то ж весела штука! Надвір виходить дітвора, Їй в хаті не сидиться. Школа закінчилась - ура! Вже можна й веселиться. Надворі вереск, шум і гам. Це звідусіль лунає. Бо це весела дітвора Так червень зустрічає. За будьмо всі про шкільні дні І сонечку всміхнімось. Скажімо всі "бувай" весні І в літо окунімось. Це пора року для нас всіх. Пора, щоб веселитись. Пора, щоб скрізь лунав наш сміх І щоб новому вчитись. В нас має бути, що згадать: Ті неповторні миті, Що не дано нам забувать, Що маємо цінити.
2019-05-21 18:59:25
1
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
Asteriya
Як красиво і натхненно!😍😣 Ех, ще трошки, і все - рай😁😆😀😍😘
Відповісти
2019-05-21 20:43:21
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
45
5
2473
Тарантела (Вибір Редакції)
І ніжний спомин серця оживився В нестримнім танці тіла — тарантели, Коли тебе відносить в зовсім інші Світи буття — яскраві й небуденні. Коли душа вогнями іржавіє, Кричить до тебе екстраординарним Неспинним рухом палкої стихії! Чому стоїш? Хутчіш в танок за нами! Бо тут тебе почують навіть боги, Суворі стержні правди на планеті. Танцюй-співай у дивній насолоді, Бо то є радість в ритмі тарантели!... Твоє ж життя невічне, зголосися? В мовчанні втопиш душу і печалі? Чи може разом з нами наймиліше Відкинеш маску сорому й кайдани? *** Переклад в коментарях 🔽🔽🔽
43
33
9539