Можливо...
Ти щасливий? Ні, я нещасний. Чому ж ти такий прекрасний? Можливо...я сумний, Можливо, я веселий, Незнаю як тобі відповісти. Ось зараз. Можливо, світить сонце, Можливо, хмари вітрові, А, може, дощ іде рясний. Нічого я не знаю зараз. Чи я похмурий, чи ясний. Не відчуваю У своїх лодонях, В своїх вустах, чи на яву. Чи посміхаюся я зараз? Сама не розумію. А ти як? У тебе усе? У мене день, і ніч гроза іде, Яка з собою смуток весь несе. Гроза ця прилинна, і ніби нескінченна, в моєму серці розтає.
2020-12-23 20:31:37
2
0
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2067
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2521