Та, що втрачає

Ріна

Незнайоме, незнане, забуте. Цілий світ із розірваних грат. Я б хотіла часу стрілку вернути І не знати ніколи цих прОклятих втрат! Обійняти, заплакати, гучно сміятись. Бігти щодуху до краю землі.... Якби можна було у минуле вертатись, Я б учора відправила в путь кораблі. Закричати, завити і тихо стогнати. Щоб не бачив ніхто, як згоряє душа! Чи буває людина проклята? Чи то просто доля у неї така? Жити далі, сміятись, мовчати. Серце закрити навічно в капкан. Зарікаюсь так палко всім духом любити. Я не витерплю втратою завданих ран.

2019-10-22 20:27:21

Інші вірші поета

Темрява Коли з'являєшся ти Прощання Мій Ворон

Інші поети

Annavi

@Ivanka_Kovalchook

Mark Barecki

@mark_barecki

Katrin Pirs

@katrin_pirs

Схожі вірші

Всі

Крапка

Ай

Коли я опинюся в твоєму полоні, це буде найсолодший кінець моєї історії. Це буде крапка на кар'єрі поета, ніяких почуттів вміщених на папері. Це буде найсолодший початок моєї любові – моє кохання ловитимеш у кожному слові, у кожному погляді, у кожному русі. Вірші не потрібні будуть, вони стануть безвкусні.

3868

Приходи (RU-UA)

Ай

Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.

1832