Та, що втрачає
Незнайоме, незнане, забуте. Цілий світ із розірваних грат. Я б хотіла часу стрілку вернути І не знати ніколи цих прОклятих втрат! Обійняти, заплакати, гучно сміятись. Бігти щодуху до краю землі.... Якби можна було у минуле вертатись, Я б учора відправила в путь кораблі. Закричати, завити і тихо стогнати. Щоб не бачив ніхто, як згоряє душа! Чи буває людина проклята? Чи то просто доля у неї така? Жити далі, сміятись, мовчати. Серце закрити навічно в капкан. Зарікаюсь так палко всім духом любити. Я не витерплю втратою завданих ран.
2019-10-22 20:27:21
0
0
Схожі вірші
Всі
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
3130
Не скажу "люблю"
Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.
74
14
6513