Ми з тобою
ми зв'язані вузлами власних страхів, пустих заборон і розпалених правил. ми зійшлись у списку спільних гріхів, поділили на двох небо, землю і трави. лиш не ділили ніколи любов. і себе не ділили ніколи! одне ціле- тіло і кров. я загину без твої любові! я не знаю кращого щастя і гірших на світі бід. зустрічати тебе вечорами і прощатись десь під обід. готувати тобі сніданок, вірити тільки тобі... знати усі мої рвані шрами ти забереш собі.
2019-03-20 14:50:36
2
0
Схожі вірші
Всі
Закат декабря
В сердце бьёт в бешенстве пульс, Остановить его нечем й боюсь В груди разгорается тёплый огонь , Что пламенем рушит спокойствие й фантазии снов... В личном пространстве сшибает мосты, Наши глубины сжимая в пути Стали с личной ближе наш мир, Вера в чувство пораждая искры Воля свободы кречит только внутри, Больше не сможет затронуть мыслей синевы, Небо в далёком закате зовёт за собой, Где можно побыть с тишиной лишь одной ... Не стоит тревожить прекрасный момент , Тебя не хватает очень со всем В рассвете остался твой запах кофе с утра, Грусть поглотила весь разум струна, Под холод оттенка вновь декабря , Узоры яркого солнца с собой уводя ...
35
4
2256
I Saw a Dream
I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.
102
15
16450