Я переможу розчарування.
Я стараюся злетіти, Та діє сила тяжіння... Бажала не тремтіти, Та лякали власні вміння... Я знаю собі ціну, Та кажуть, вона - завищена! Я мала власну мрію, Та обставинами її - знищено... . . . . . . . . . . . . Той момент, коли в 17 маєш отримати диплом з відзнакою, не залежиш від батьків, тобі пропонують непогану роботу декілька роботодавців одночасно, але ти всеодно повинна їхати за кордон, бо в рідній країні навіть в довоєнний час заробити на власне житло і автомобіль було майже неможливо... Я люблю свою країну і людей тут, просто не розумію, чому мій тато з вищою освітою і червоним дипломом майже не бачив мене в дитинстві через заробітки за кордоном? Чому я зараз з досвідом роботи і затребуваною спеціальністю теж маю їхати на заробітки, для нормального рівня життя? Що з нашою державою не так?
2023-05-30 20:03:35
7
0
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2648
"Письмо ушедших дней"
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
3093