Весна.
Я жду ранню весну, Коли навкруги все оживає! Пташки радість несуть, А квіти так ніжно розквітають! Я люблю теплу весну, Коли сонце, цілуючи, зігріває! Бджілки в вишнях гудуть, "Дивись - там журавель літає!" Я обіймаю пізню весну. Так неохоче її завжди відпускаю! Та я обіцяю, тебе діждусь, Разом з літом бігаючи полями!
2022-02-09 19:35:50
11
8
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (8)
просто веселка
@Evening_Star пасібочки 🌼☕🌼
Відповісти
2022-02-11 11:55:03
2
Яна Шинко
Мені аж самій захотілося, щоб весна прийшла. Ти так гарно описала природу, молодець!!! (。•̀ᴗ-)✧
Відповісти
2022-02-11 12:22:30
1
просто веселка
@Яна Шинко максимально пасібки 。◕‿◕。
Відповісти
2022-02-11 12:23:57
Подобається
Схожі вірші
Всі
Моє диво
А на дворі лив дощ мов із відра, Гуляючи по вулиці рідненькій. Побачила в болоті кошеня, На мене так дивилося сумненько. Чомусь у серці так затріпотіло, Подумала забрати в дім собі, Дістала з бруду, воно муркотіло, Співаючи дорогою пісні. Ось так у мене і з'явилось диво, Мій друг пухнастий, любе кошеня. Історія насправді ця правдива, А на дворі лив дощ, мов із відра... *** У співавторстві з прекрасною Вікторією Тодавчич https://www.surgebook.com/_victoria_todavchich_ За допомогою проекту https://www.surgebook.com/weird_owl/book/proekt-pishem-sovmestno
46
5
2035
Мої слова
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
4776