Трішки депресія.
Погляд скляний потух, Опущені уста. Сльози кроваві падають з рук, За, що доля ти так? Коли сильно рвуся вверх, Падаю вниз... Коли щось благаю тебе, Не чуєш мій крик! Коли просто стараюсь, Все намарно. Коли вночі лиш заплачу, Приходить ранок...
2022-02-18 10:24:09
7
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
просто веселка
дякую 🧡
Відповісти
2022-02-18 10:45:31
Подобається
Марія Відьма Дергача
дякую за вірш)))
Відповісти
2022-02-18 19:34:21
1
просто веселка
@Марія Відьма Дергача а вам дякую за мотивацію🧡🦊🧡
Відповісти
2022-02-18 19:58:00
Подобається
Схожі вірші
Всі
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3679
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4954