Присвячується...

просто веселка

Так мамо я знову без шапки, Зате з сигаретою в руці! Не люблю вже чорні шоколадки І без них - гірко на душі.... Так мамо я п'ю алкоголь, Забув про каву і чай. В мені палає клятий вогонь, Попри сотні страждань... Так мамо я вже не дитина, Та попри все ти - найрідніша! Мені часто обрізають крила, Та заради тебе повзу на колінах!

2022-11-11 21:38:12

9

3

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (3)

Антон Шаталов

А я й не дорослий і не п'ю алкоголь, і цигарки не тримаю в зубах, але Господи, мені це сподобалося🔥💥🙂

Відповісти

2022-11-14 19:14:14

1

просто веселка

@Антон Шаталов безмежно дякую за теплі слова 🧡☕

Відповісти

2022-11-14 19:38:43

Подобається

просто веселка

скажем так, в мене з моєю мамою "особливі" стосунки... Я написала блог "біографію" сьогодні, може звідти все зрозумієте

Відповісти

2022-12-07 22:14:16

Подобається

Схожі вірші

Всі

Не скажу "люблю"

Asteriya

Знаєш, складно Тебе любити й не сказати. Тебе кохати і збрехати, Що зовсім іншого люблю, І що до тебе не прийду. Знаєш, той "інший" мене теплом своїм зігріє. Зачарує і поцілує, А ти сиди там далі сам, І йди назустріч виючим вітрам. Тобі вже більше не скажу своє я болісне "люблю"... А просто відпущу і почуття у собі похороню.

74

14

6668

Хай буде так

Юлія Богута

«And in my hour of darkness She is standing right in front of me Speaking words of wisdom, "Let it be"» Beatles - Let it be Хай буде так. Прийми своє життя. Прийми негоду, біль і в серці рану. Прийми свою не вічність, як буття. Прийми, що у людей на тебе інші плани. І не кричи, не плач, коли летиш із неба. Земля тверда. Це так. Реальна. Не м'яка. Живи та не шкодуй. Так було треба. Можливо не тобі. Комусь. Чиясь рука. Ти витримав. Стерпів. Усі пройшов дороги. Ти не зламався, ні. Ти просто біг не так. Ти просто падав. Просто вірив богу, І довіряв не тим. Кохав не так. Хай буде так. Прийми, що ти один І залишайся сильним, що б не було далі. Життя лиш мить, в яку стікає плин годин. Лиш зайчик сонячний, ребро медалі. Бо що б не було - ти не вічний, ні. І те що має тут коштовність, там - згорає. Ти помираєш тут. Зникаєш на війні. Та пам'ятай - у смерті щастя аж ніяк немає.

38

4

5782