Прибийте мене за цей вірш...
. . . . . . . . . . . . . . . Я завжди називаю себе атеїст, Та прошу вибачення у Бога... Священик їсть ковбаси в піст І просить в Ісуса лише допомогу... Студент скидає гроші на дрони, Хоча до стипендії ще - далеко... Депутат кайфує в тихому морі, Думати про війну йому не треба! Учні страждають у школах, Працює нова, шкільна програма! У міністерстві освіти роздори, Зменшення зарплат - це драма... На вулицях всюди п'яниці, Вчені й поети йдуть на фронт... Злодії гуляють біля в'язниці, Життя в Україні - дивне кіно! . . . . . . . . . . Начиталася новин, тікала на вулиці від якогось п'яного мужика, посиділа над уроками свого брата і всьо, мене прорвало...
2023-02-07 21:47:57
12
5
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (5)
Микола Мотрюк
Це все правда... А злодії не тільки ходять повз в'язниці, вони ще й їх утримують, тобто утримуємо ми - звичайні люди, а начальники нічим не відрізняються від самих в'язнів... Хоч іноді й в'язні бувають людянішими... чи, навіть, невинними...
Відповісти
2023-02-07 21:53:34
1
просто веселка
@Микола Мотрюк це доволі сумно, але сподіваюся з часом ця тенденція зникне
Відповісти
2023-02-07 21:54:27
1
UAladdin
Просто прям в серце.. Розумію..
Відповісти
2023-02-08 06:30:15
1
Схожі вірші
Всі
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4502
Тишина ночного неба
Полный город одиноких улиц И фонарики вокруг в глазах горят В темноте стен полыхает ветер молча , Сцены шелеста теней играя без конца ... Мнимость разных звёзд по небу Освещает путь ко царству сна Тем , кто в глубине ночи не встретил , Свой покой без тучь мыслей сполна ... Тишиной ночного насладиться неба , Рано или поздно станет легче слов ... Без ответов улетят запреты Давних чувств и всех тревог Звук сверчков дополнит кредом Пейзаж сердца споведь звёзд , Лишь о том , что дни болело От полных будней забот
46
44
3101