...
Боролась я зі світом, А треба було з собою... Холоду хотіла літом, Уникала його зимою... Боролась я з людьми, Не розуміла їхні почуття... Не пробачала помилки, Які не чіпали моє життя...
2023-01-13 23:30:07
12
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
Микола Мотрюк
З собою боротися найскладніше... А пробачати треба завжди... тим більше - дрібниці... Буває, що це потребує якогось часу... А буває, якщо людина, дійсно, дуже сильно образила, можна сказати, переступила через свою дівчину (хлопця), - ти прощаєш, але розриваєш стосунки, бо розумієш, що це повториться (бо з кожним разом стає все легше переступати межу), що тобі знову розіб'ють серце... чи те, що від нього залишилося... Рідко коли людина усвідомлює що вчинила, рідко коли робить висновки... А дехто, навіть, не просить пробачення... Залишатися, чи йти - воля кожного... Можна намагатися змінити людину... але це можливо тільки за умови, якщо вона сама цього захоче... Якщо вона, дійсно, любить - вона докладе всіх зусиль... візьме себе в руки... можливо, навіть і не прийдеться її про це просити... Або ця боротьба (залежної людини з своїми немочами) може тривати до самої її смерті... яка знесилить обох... чи всю сім'ю... До прикладу: є алкозалежні, які вирішивши раз і назавжди покласти край стражданням своїм, і тим хто навколо, роблять це... а є такі, які обіцяють, та не докладають жодних зусиль... Так, напевне, і зі всіма недугами (гріхами, які завдають великої шкоди (які викликають ту саму залежність) не тільки тому, хто їх чинить, але й іншим... тим, хто тебе любить і ладен на все задля тебе...) й пороками...
Відповісти
2023-01-14 05:46:06
1
просто веселка
@Микола Мотрюк спасибі за такий розгорнутий і щирий коментар. Цілком з вами погоджуюсь, що треба пробачати людей за дрібниці і робити висновки... І в людей справді різне ставлення до тих чи інших ситуацій...
Відповісти
2023-01-14 11:27:49
Подобається
Схожі вірші
Всі
Я тебе по-справжньому кохала...
Я тебе по-справжньому кохала... Так, неначе зовсім не жила. І тобі лиш серце відкривала, Я тебе кохала, як могла. Я тобі всю душу і все серце, Все віддам, ти тільки попроси. Я тебе кохатиму до смерті, Я з тобою навіки і завжди. Я тобі відкрию таємниці, Все, що маю — все віддам тобі. І поля, і чистії криниці, І прекрасний спів тих солов'їв. Я тебе по-справжньому кохала, Весь свій час, я віддала тобі. Я була наївною . Не знала, Що не брешуть тільки солов'ї.
42
15
2216
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
2642