Кукла.
просто веселка
Лицо фарфоровой куклы, Почему-то грустные глаза. Проходят месяца, минуты, А ты снова спишь сама. Не нужна никому улыбка, Не нужны твои мечты. Обволакивает грусть липко, Но всеравно не здашся ты! Ведь если здашся - разобьют, И кусочки все растянут. Кое-как родные соберут И в одиночестве оставят.
2021-12-20 21:33:38
5
3
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (3)
Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК
"если сдашься, разобьют и кусочки все растянут" Это точно.
Відповісти
2021-12-20 22:41:49
1
просто веселка
@Ledi ПТАШКА #ОЛД #ТОК спасибо)
Відповісти
2021-12-21 06:27:36
1
просто веселка
дякую за таку чудову оцінку☕
Відповісти
2021-12-21 08:01:11
Подобається
Інші вірші поета
Музикант. Зміни. Дівиця чи відьма? ...
Інші поети
Visha
@cuckoo_brunette
Схожі вірші
Всі
Мої слова
Ай
Мої слова нічого не варті, але я більше нічого не вмію, Лише нестерпно кохати те, що згодом вб'є усі мої квіти. Те, що загубить мене і все, що я маю, викличе аритмію, Але віддам усього себе й обіцяю, що не буду жаліти. Бо завжди волів проміняти комфорт на більш вартісні речі. Запам'ятав назавжди: жалість до себе породжує лише порожнечу, Якщо життя чогось і навчило, то плести лише проти течії. Мої слова нічого не варті, але лунатимуть в тебе під вечір.
85
0
5336
Намалюю
Вікторія Тодавчич
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
3290