Кіточка
Кіточка маленька, тендітна, Пестлива ніжна і спритна. Водночас сильна й жорстока, Б'ється за життя і свободу. Бігає за сусідським котом, В очах її завжди палає вогонь. Ніби в неї все гаразд Та рано чи пізно настане чорна пора. Кіт найде іншу пестливу і ніжну Забудуть сусіди давати киці їсти. Закриють її в притулку у клітці, Згаснуть в очах її іскри. Так іноді і в людей, Приходить до них судний день, Проте вони можуть втекти з притулку, Та найти в добрих людей рятунку, Які не забудуть давати киці їсти. Не будуть гасити в очах її іскри. І вона буде знов ніжною і пестливою, Та з іншим котом щасливою.
2021-04-12 21:11:24
9
2
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (2)
просто веселка
Це мій самий перший вірш, не судіть строго☺️
Відповісти
2021-04-13 06:22:27
Подобається
Irynka Ukrainka
😭
Відповісти
2022-11-15 22:55:31
1
Схожі вірші
Всі
Дитинство
Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.
71
7
11987
Намалюю
Намалюю тобі на обличчі Сонця промені, хмари і гай... Я не зраджую тій своїй звичці І ніколи не зраджу. Це край. Небо синє, бурхливе і темне, Наче очі твої, наче рай. Наче сховище, замок підземний. Наче темний і лячний той край. Намалюю тобі на обличчі, На сторінці клітинку. Портрет... Я не зраджую тій своїй звичці, Знов малюю лиш твій силует.
52
13
2479