Дві сестри.
Стоять дві сестри, Погляди їхні злі. Ненависть важко нести - Не поділили вони землі. Легко забути все хороше, А ще простіше зле згадати. Серце давить ця ноша, Погляди не можуть відірвати. Одна з вінком на голові, Друга має пишну косу. В першої очі голубі ясні, А в іншої карі ненависть несуть. В руках однієї шабля, Руки чомусь трясуться. В іншої піднята булава І губи жорстоко сміються. З ясних очей тече сльоза, На сорочці виступає кров. Зрадила її люба сестра, Зламала сестринську любов. Інша ж просто сміється, Вона так довго цього чекала. Пощади ніхто не діждеться, Сестру вона вже зламала. Стоять на пагорбах дві сестри І між ними тече ріка. Дружбу уже не спасти, На жаль, між ними війна.
2021-11-07 08:19:49
4
9
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (9)
просто веселка
@Сандра Мей але в вас всеодно ПРЕКРАСНІ вірші, і в них немає помилок)
Відповісти
2021-11-07 20:43:35
1
Сандра Мей
@просто веселка в мене не вірші а так поезія без рими. Їх якщо не помиляюсь називають білими віршами
Відповісти
2021-11-07 20:45:07
1
просто веселка
@Сандра Мей всеодно вони ПРЕКРАСНІ. Особливо мені подобається ваша поезія "А кораблі"😅
Відповісти
2021-11-08 07:14:12
1
Схожі вірші
Всі
Сумую без тебе
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2469
Тени собственного сердца ...
Глубокой ночью в тишине , Как млечные пути горели свечи Их огонек горел во тьме Скрывая тайны сердца человечьи Тенями прошлого унося яркий свет, На языке горело пламя вспоминания Из памяти оствавив только след Потухших пепла чувств одного созерцания .. И лишь полны отчаяния глаза Остались морем слёзного раскаяния .. Об том ,что не забудешь некогда Ошибки сделанных ,когда то лишь случайностью ... Прекрасных звёзд на небе уголков, Когда хотелось быть ранимым Сломать себя от бури горечи долгов, Которых прятал от своих любимых И каждый вздох ,что вдруг не смог, Раскрыть все страхи угнетения В тени ночей под всхлип с дождём Укрыв опять себя жалким замком мгновения. 🎶🎧🎶 💫Demons ~Alec Benjamin 🖤
39
9
1923