Дивна філософія.
просто веселка
Озернись навкруги, Що чекає на тебе? Звільни свої думки, Які опускають небо... Відпусти каміння з душі, Нехай не тягне на дно! Прочитай мрії дивні свої... Летіти, час настав давно!
2022-10-31 21:06:43
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Сандра Мей
@просто веселка А для мене дивно постійно думати. Я взагалі рідко( майже ніколи не думаю що писатиму). Звісно в процесія думаю , що написати, але моя основа це відчуття, які треба файно подати)😅
Відповісти
2022-10-31 21:11:16
1
просто веселка
@Сандра Мей ооо файний підхід, а я занадто часто думаю. Іноді буває, що оточуючі до мене кричать, а я їх не чую, бо задумалася про щось своє. І вірші - це для мене можливість викласти свої думки:)
Відповісти
2022-10-31 21:12:47
1
просто веселка
спасибі, постараюся віддатися почуттям 😌
Відповісти
2022-10-31 21:14:38
Подобається
Інші вірші поета
Без назви Конвалії... За три дні до кінця світу Принцеси.
Інші поети
Kristin
@Khris_K
Nespassion
@Nespassion
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2623
Сумую без тебе
Вікторія Тодавчич
Сумую без тебе, кохана Так важко на серці мені. Приходь ти до мене жадана, Щоночі. Хоча б уві сні. Загляну в кохані я очі, Не йди, прошепчу. Я люблю. Та довгі безсоннії ночі, Вбивають вже душу мою. Прошу я, відкрий моє серце, Ти подихом ніжним своїм. Відчиню заховані дверці, Закриті на сотні замків.
53
39
2388