Дивна філософія.
Озернись навкруги, Що чекає на тебе? Звільни свої думки, Які опускають небо... Відпусти каміння з душі, Нехай не тягне на дно! Прочитай мрії дивні свої... Летіти, час настав давно!
2022-10-31 21:06:43
8
6
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (6)
Сандра Мей
@просто веселка А для мене дивно постійно думати. Я взагалі рідко( майже ніколи не думаю що писатиму). Звісно в процесія думаю , що написати, але моя основа це відчуття, які треба файно подати)😅
Відповісти
2022-10-31 21:11:16
1
просто веселка
@Сандра Мей ооо файний підхід, а я занадто часто думаю. Іноді буває, що оточуючі до мене кричать, а я їх не чую, бо задумалася про щось своє. І вірші - це для мене можливість викласти свої думки:)
Відповісти
2022-10-31 21:12:47
1
просто веселка
спасибі, постараюся віддатися почуттям 😌
Відповісти
2022-10-31 21:14:38
Подобається
Схожі вірші
Всі
У серці...
Я думками завжди з тобою, Ім'я твоє шепочу уві сні. Як добре, що тою любов'ю, Я буду зігріт навесні. Колись я кохався з журбою, Всі враження їй віддавав. Проте, нагороджений долею, У серці тебе я сховав. І швидко темрява зникла, Зростало в моїй душі світло. Так швидко надія розквітла, Прийшло в життя наше літо. Я марю тобою кожну годину, За тебе і щастя своє я віддам. Для мене ти світ, ти - родина, І буду любити наперекір літам.
108
16
9623
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
3958