не моя

Лєна

кохаючись, задумався про те, чия ти? я намагаюсь прочитати посмішку твою дізнатись трохи більше просто правди і чим наповнене твоє звичне "люблю" ти здатна довго не відводити свій погляд твоя апатія і з космосу помітна і дихаєш погідливо коли я поряд зі мною серця твого ритміка спокійна ти навіть лежиш поруч, але ти не зі мною і часто в голові твоїй я чую голоси вони шепочуть, не дають спокою вони бояться, що ти все розповіси під сяйвом місячним твій бачу силует під халатом твоїм сховані відбитки пальців твої зелені очі, шалений твій дует таїть старанно список всіх твоїх коханців ти як ескіз, який не домалюють до кінця ти як той вірш, що пише сто один поет і саме я хотів би стерти їхні всі слова і на спині твоїй лишити свій сонет але не перший я й далеко не останній і довго в черзі я стояти б не волів за образ той, один єдиний справжній без купи вивчених напам'ять гарних слів @_Salvatore_

2024-02-20 20:29:50

Інші вірші поета

відчуй мене я відпустила. душа. без назви

Інші поети

Анжела Барташ

@Angie_Balere

Трояндочка

@Rose_Senorita

Alex Horor

@AHmut

Схожі вірші

Всі

I Saw a Dream

Ілва Стрілецька

I saw a dream, and there were you, And there was coldness in your eyes. I wonder what a kind of true Made you become as cold as ice. And later I looked back to get a sense This empty glance was hellish call of past. It used to be a high and strong defense Against the world, the pain and me at last. You looked at me, and peering in your soul, I felt so lonely, as something vital died. And that is what I fear most of all - That nothing gentle will remain inside. Inside of you. Inside of me as well. And nothing will be said to farewell.

102

15929

Впізнай себе...

Вікторія Тодавчич

Впізнай себе в моїх словах , Що виливаються в пісні. Ти знову є в моїх віршах . Я їх присвячую тобі. Всі погляди твої ласкаві, Я все змалюю у віршах. Тихенько ,щоб вони не знали До тебе я прийду у снах. Коли у дзеркало поглянеш А там побачиш лиш мене. Знов вірші всі мої згадаеш, І знов впізнаеш там себе. І в день Святого Валентина, Ми стали друзями с тобою. Нехай зупинится хвилина, Я розлучилася з журбою....

1612