Transient
I want to be available to the people who love me. I want to be there emotionally, physically, financially. I want to be their shoulder their crutch, their solace. The person who does not drop anything. I want to give the feeling of lightness to every being walking this earth. Every human, creature, and plant as they grow up fast. I want to be nutrition, a steadfast superhuman so unfazed, so cool-headed. It infuriates me that I'm not this person.  It should be so easy to give. If I just get my **** together, I've repeated on and off again the last five years. But somehow, I always manage to waste enough time to get there,  but late. When I have nothing  left, a hollow person someone gave too many tries. Still, the people I love tell me I'm wise, an angel body. Like they must justify, who I am, the imposter  the transient, always planning, for when she can run away again.
2020-04-03 20:58:15
2
0
Схожі вірші
Всі
Печаль прячется в словах
Полны отчаяния слова Достигли й душат вдруг меня Не знаю дальше как мне быть И стоит ли их отпустить Всю грусть ,что прячется внутри Пусть заберёт с собою дни А шоколад утешет впредь Всё горести уйдут под дверь Но чувства ,что живут внутри Не скроешь с время позади Ведь вырвуться с оков груди Их не сдержать нечем увы ... Как не было мне тяжело Я не смогу забить их льдов И холод тот , что тронул весь Согреть не сможет даже лесть...
50
12
4586
Все й одразу
Ти завжди хотів все й одразу. Жага зрушити гори з місця, не торкаючись навіть каменя. Писав про світло в своїй душі, але від тебе ні променя. Тобі моря по коліно, це звісно, але ти навіть не увійшов у воду. Ти з тих, хто забув про природу слова. Раніше вірші — це була мова любові, а ти радієш кожній римі, бо знаєш, що вони випадкові. Повторюєш, як мантру що прагнеш визнання та безперечної слави. Не занадто великі бажання, навіть без крихти таланту? Ти можеш римувати, але в тебе не має душі: Твої очі порожні, як і твої вірші.
84
2
4708