Моя поезія
(18+)
Дарую вірші, Поглядом частую. Уста тремтять... і ти важко здихаєш, Дозволь торкнутися руки твоєї... Дай мені руку свою, ну ж бо... давай. Чому такий кощавий ти? Яка таємниця твоя? Що в серці твоєму? Скажи Дратуєшся, кипиш, копаєш яму у думках. В усіх на серці щось тремтить, щемить... Але це серце – тііільки твоє. Відкрий таємницю свою, шепотом прошепочи... Сліди розпеченого заліза... Ти бродиш в тіняві, якщо страхи, стали трясовиною... болючим жахом, хвостом днів твоїх тепер. Промов лише... поговори зі мною, Щоб збагнула! Тільки давай, без холоду і глумства. І на наступний раз, Подумай перед тим, як починати "діалог", коли ваші мугиканя сягають апогею у розмові. Не смій торкатися мене, якщо підніметься твоя рука чи голос на жінку... Хто ти тоді? Коханий? Вам же ж потрібно, вилити всю злість. Непогано! *** Тікай... а в гордості не знай пристану. Бо ніяка жінка в світі, не заслужила, щоб її коханий, вертів нею – мов брязкальцем перед очима хижака. Розкажи таємницю свою... Благаю, чи просто прошу? Хочу знати, за що ти кохаєш? Які запчастини ще потрібно зібрати з брухту металу щоб взнати, з чого складається "Maserati"? Повірю тобі, Повірю тоді, Коли погладжування по щетині, доторки, нескривджені обійми, цілунки в щічки, носик і в уста. На шиї теплий віддих залиша, Ти не закинеш різко – *всі ви с*ки такі*.
25.09.2023
4
0
Схожі вірші
Всі
Неловкость в улыбке рассвета
Застыли на окошке вечерние узоры И снова мокрый дождик под лёгкий ветерочек , Без красок сонный кофе под пару твоих строчек .. Меня лишь согревает тепло твоих улыбок , Что заглушает холод давно проникших смыслов , А завтра снова будет тяжёлый понедельник, Но знаю ,что с тобою не страшен даже вечен , На сердце оставляя хорошим настроеньем , Сначала начиная срок время скоротечен Лишь парой фраз в инете, Мне брошенных с приятным воскресеньем...
39
2
2630
" Вздох неба "
Я теряю себя , как птица в полете Каждый вздох облегчения , Когда вижу неба закат Мне плохо , когда не дотронуться К твоим обьятьям свободно , Но я знаю, что ты не услышишь , Мой вслип слёз из-за окна ... За глубиной туч темного неба Ранее, чем ты уже вспомнишь И подумаешь, как я скучаю , Скрою всю грусть.тишиной ... Может быть сердца стук угнетает И воздух из лёгких рвется волной Но ритм одной песни будет на память , Тех последних слов ветра холодов ... Пока не угаснет горизонт пламя Последнего огня без тебя , Багры унесут строки мгновенно Без следа раньше тепла ... P.s: Грусть неба скрывает больше чем мы думаем ...✨💫✨ 🎶 Where's My Love ~ SYML 🎶
39
4
2411