Попіл
Погадайте мені на таро, Підскажіть мені скору погибель Де в обійми б забрав місяць липень Де би січень залишив тавро На холодному тілі із льоду, Що топилося би в непогоду, А під сонцем льдяніло за мить. Там де березень навіть тремтить, Я б бажав навіка залишитись, Наче ковдрою квітами вкритись, - Я втомився життям цим хворіти. Так нестерпно болить, так трагічно, Сердце, тіло, душа. Кров застине, Завтра березень, вчора був січень, Завтра попіл, а вчора - людина.
2022-10-03 18:06:17
15
0
Схожі вірші
Всі
وردةٌ قبِيحة
و مَا الّذي يجعلُ مصطلحُ الوردة قبِيحة؟ -مَا الّذي تنتظرهُ من وردةٍ واجهت ريَاح عاتية ؛ وتُربة قَاحلة و بتلَاتٍ منهَا قَد ترَاخت أرضًا ، مَا الّذي ستصبحهُ برأيك؟
55
10
2710
Приходи (RU-UA)
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1278