Рідні , твої
Забытость...
Ех... Ти пиши , якщо щось трапится, Якщо спати лягаєшь Якщо вітер тобі солодковато дмухне Коли тобі радісно до болю у животі Та навідь , коли грусть перейде всі ріки Ти пиши мені , хоч інколи Я тут На іншому крає річки Завжди тут , Все чекаю від тебе звістки Ти пиши мені часом . Хоч трохи... Бо у цьому світі Не буває рідніших Ніж ті , що завжди Поряд , із твоєї сторони Де завжди тепло Де правду говорять Де завжди є ті слова , що не дають нам проститися Буває , що серед сім'ї не буває рідних Але є ті , хто став Не забувай, хоч часом , про нас , Хоч інколи Бо ми с тобою А чи з нами же ти ?
2020-12-15 20:03:22
1
0
Інші категорії
Для підлітків Вірші в прозі Для дітей Привітання Пейзажні Ода
Інші поети
Hell_ga
@Hell_ga
Схожі вірші
Всі
"Письмо ушедших дней"
Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)
Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.
43
17
2358
Приходи (RU-UA)
Ай
Черничные пироги, молоко с мёдом. Приходи. Почитаю тебе стихи и раны замажу йодом. Буду исцелять поэтапно все твои трещинки и порезы, даже в твоё заледеневшее сердце, поверь мне, — смело полезу. Повір! Залізу без страху. Без жалю, не боячись. Бо наше розпалене вогнище змушує бути хоч чимось. І тільки не хвилюйся — ми не розчинимось. Ні одне у одному, ні у часі. Мы снова столкнёмся, неспособные противостоять этой связи. Истощенные, но в друг друге, нашедшие дом. Якщо не перше життя, то і не перший том. Не перший різновид мов у моїх віршах. Не найдёшь меня в жизни? Отыщешь во снах. За той дверью, где я нам в пирог добавляю чернику. Приходи. Мне одной без тебя здесь ужасно дико.
42
3
1717