THE PURSUIT
Hear the sounds behind me, I WILL KILL ALL THOSE WHO RUN AFTER ME, I'LL NOT REWIND IT, NO COP WILL FIND ME, ALL THE DEMONS WERE CHASIN' ME, NO ONE WILL HUMILIATE ME MORE LIKE VOICES OF SCHIZOPHRENIA, Every day my heart is gettin' colder, Are you tellin' me to be softer? No bitch will make my heart hotter, I am indifferent to everythin', no one bothers me except voices from the head, This is only the beginnin' of my life story, BUT YOU'RE ALREADY SCARED... I'm tryin' to get away from all the silhouettes that my head invented, THEY'RE ALWAYS AT THE SAME DISTANCE, THE DEVIL HAS ALREADY PRESCRIBED ME A DEATH SENTENCE, The fact that I'll survive - 40 percent chance, I'M RUNNIN' WHILE I'M SHORT OF BREATH, FATIGUE ABSORBS MY WHOLE BODY, THERE IS NO EVIDENCE THAT I WAS ROBBIN', I KNOW THAT FOR YOU I'M JUST CRAZY AND MEAN NOTHIN' TO YOU, OH, DO YOU WANT TO HIT ME? I WORK ON THE PRINCIPLE OF VOODOO DOLLS, I STILL KEEP RUNNING FROM THE DEMONS, THEY WILL RIP MY HEART OUT, I RUN FOR ONE OR TWO HOURS, MY HEARTBEAT SPEEDS UP EVERY SECOND, I'LL NOT GET RID OF DEMONS, THEY ARE TAKEN FROM MY HEAD... CUT OFF ONE HEAD - IN ITS PLACE TWO HEADS WILL GROW, 'CUZ OF THE SHACKLES ON MY LEGS I'M SLOW, I LEFT MY WIFE 'CAUSE SHE WAS USED TO THE CONSTANT SCANDAL, FOR MY HEART, SUCH A LIFESTYLE WAS FATAL, ALL HER TEARS WERE POURED INTO A BOTTLE, FOR HER, MY LIFE STYLE WAS JUST AWFUL, I BECAME AN INFORMAL, IF I WEREN'T CRUEL, THEY WOULD HAVE KILLED ME BY THROWING WITH COBBLESTONES, MY KNEES REMAIN FRAGILE TO THIS DAY, LIKE A PATIENCE OF PAIN... What the fuck are the demons still huntin' for me?... They are ready to pierce my hearts through... I will walk in black as if I have mournin'... Demons wanna pierce my heart and pour all the blood out of it... They want me to die from bleedin'...
2020-04-20 05:31:02
4
1
Коментарі
Упорядкувати
  • За популярністю
  • Спочатку нові
  • По порядку
Показати всі коментарі (1)
JENOVA JACKSON CHASE
Good one.
Відповісти
2020-04-20 05:32:30
2
Схожі вірші
Всі
Я і ніч
Поїзд падає в ніч. Це-останній ліхтар. Я і ніч. Віч-на-віч. То морозить. То жар. Ти вже, певно, заснув, Ти подушку обняв. Ти мене вже забув. В тебе тисячі справ Я від тиші глуха. Від мовчання німа. Я одна. Клич- не клич. Я і ніч. Віч-на-віч.
105
8
12972
Недоречне (UA)
жодної коми читай як хочеш бо мені байдуже я поет *** я поет тож спалюй все що було до мене минуле — нікчемне бо не існує я поет головний поціновувач твоїх забаганок пізнаю тебе і настане ранок коли ти більше не знайдеш ні мене ні моїх речей я поет тож закохаюсь у самий недоречний час з'явлюсь на твоєму порозі, увімкну джаз і спробую залікувати усі твої рани внутрішні відкриті або навіть рвані а потім просто видалюсь геть бо так хочеш ти я поет тому в мене жодної причини запам'ятовувати якісь адреса там де я був — мене не знайти хіба ж то не у тому краса? тому ми ніколи не програємо це знову я поет тож запитаю тебе про улюблену каву останню прочитану книжку і від чого у тебе безсоння я поет тож можеш відкрито про усі емоційні безодні я поет обожнювач невиконанних клятв що випливають у безмовні драми де слова вже до чорта до рами але потім відбиваються у твоїй голові голосами і не дають спокою я поет тож жонглюю цими дарами може маю талант від народження а може пишу від суму ночами я поет тож наповнюйся моїми речами поглинай мої всесвіти сьогодні за дешево а може і даром проти не буду я поет тож з головою пірнаю у смуток рахую зірки поки ти рахуєш добуток і відчуваю себе трохи інакшим от і все я знаю що ніхто нікого вже не спасе я поет тож ігнорую усі застереження пропускаю крізь себе всі твої твердження не замислюючись чи є в них хоч крихти правди бо я маю себе мені потрібно мати я поет що ніколи не підвладний течіі бо нічий ігнорую навіть свою самобутність бо вона маленький ручій і взагалі — вода повірю у щось — прийде біда я поет тож хочу — не ставлю коми а хочу — увійду у кому в надії зануритись у інші світи якщо загубиш мене то просто зітри із себе бо десь там мені краще я поет тож іноді благаю вимкнути сонце щоб настіж відкрити віконце і насолоджуватись темрявою зовні і у середині себе не хочу нічого світлого відійди від мене я поет тож насолоджуйся мною поки я поруч поки мені є що тобі розповісти бо я прокинусь і захочу залишити все без єдиної вісті я поет з вічно холодними блідими руками цілую тебе своїми губами с присмаком відчаю і зеленого чаю я поет я ніколи не закінчую тому не програю ні тобі ні життю я поет тож зривай з мене одяг але ніколи не побачиш роздягнутим в мене є шкіра та купа дивних сенсів що дуже стягують та з яких я не можу вирватись ти не допоможеш я поет з дуже поганим кровообігом та в цілому з втомленим виглядом можеш слухати мене або ні: мені все одно не стати прикладом у поезії хоча марную на це вже не перше життя і вічно забуваю на чому я зупинився і чому не зупинилося серцебиття але все одно продовжу розкидувати тут занадто недоречні речі ... тому нагадай я вже казав тобі, що я поет, до речі?
46
5
1630