THE PURSUIT

CVLD BLVVDED

Hear the sounds behind me, I WILL KILL ALL THOSE WHO RUN AFTER ME, I'LL NOT REWIND IT, NO COP WILL FIND ME, ALL THE DEMONS WERE CHASIN' ME, NO ONE WILL HUMILIATE ME MORE LIKE VOICES OF SCHIZOPHRENIA, Every day my heart is gettin' colder, Are you tellin' me to be softer? No bitch will make my heart hotter, I am indifferent to everythin', no one bothers me except voices from the head, This is only the beginnin' of my life story, BUT YOU'RE ALREADY SCARED... I'm tryin' to get away from all the silhouettes that my head invented, THEY'RE ALWAYS AT THE SAME DISTANCE, THE DEVIL HAS ALREADY PRESCRIBED ME A DEATH SENTENCE, The fact that I'll survive - 40 percent chance, I'M RUNNIN' WHILE I'M SHORT OF BREATH, FATIGUE ABSORBS MY WHOLE BODY, THERE IS NO EVIDENCE THAT I WAS ROBBIN', I KNOW THAT FOR YOU I'M JUST CRAZY AND MEAN NOTHIN' TO YOU, OH, DO YOU WANT TO HIT ME? I WORK ON THE PRINCIPLE OF VOODOO DOLLS, I STILL KEEP RUNNING FROM THE DEMONS, THEY WILL RIP MY HEART OUT, I RUN FOR ONE OR TWO HOURS, MY HEARTBEAT SPEEDS UP EVERY SECOND, I'LL NOT GET RID OF DEMONS, THEY ARE TAKEN FROM MY HEAD... CUT OFF ONE HEAD - IN ITS PLACE TWO HEADS WILL GROW, 'CUZ OF THE SHACKLES ON MY LEGS I'M SLOW, I LEFT MY WIFE 'CAUSE SHE WAS USED TO THE CONSTANT SCANDAL, FOR MY HEART, SUCH A LIFESTYLE WAS FATAL, ALL HER TEARS WERE POURED INTO A BOTTLE, FOR HER, MY LIFE STYLE WAS JUST AWFUL, I BECAME AN INFORMAL, IF I WEREN'T CRUEL, THEY WOULD HAVE KILLED ME BY THROWING WITH COBBLESTONES, MY KNEES REMAIN FRAGILE TO THIS DAY, LIKE A PATIENCE OF PAIN... What the fuck are the demons still huntin' for me?... They are ready to pierce my hearts through... I will walk in black as if I have mournin'... Demons wanna pierce my heart and pour all the blood out of it... They want me to die from bleedin'...

2020-04-20 05:31:02

4

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

JENOVA JACKSON CHASE

Good one.

Відповісти

2020-04-20 05:32:30

2

Схожі вірші

Всі

Дитинство

Ruslana

Минає час, минуло й літо, І тільки сум залишився в мені. Не повернутись вже в дитинство, У радості наповнені, чудові дні. Я пам'ятаю, як не переймалась Та навіть не гадала, що таке життя. Просто ляльками забавлялась, І не боялась небуття. Любити весь цей світ хотіла і літати, Та й так щоб суму і не знати. І насолоджувалась всім, що мала. Мене душа моя не переймала. Лиш мріями своїми я блукала, Чарівна музика кругом лунала. І сонечко світило лиш мені, Навіть коли були похмурі дні. І впало сонце за крайнебо, Настала темрява в душі моїй. І лиш зірки - останній вогник, Світили в океані мрій. Тепер блука душа моя лісами, Де вихід заблокований дивами, Які вбивають лиш мене. Я більш не хочу бачити сумне. Як птах над лабіринтом, Що заплутав шлях, літати. И крилами над горизонтом, Що розкинувсь на віки, махати. Та не боятись небуття, Того що новий день чекає. Лиш знову насолоджуватися життям, Яке дитинство моє знає.

70

4

10920

12

ᴅɪᴀɴᴀ ᴍᴀʏ

А море сліз вже висохло давно. Давно забуті фото й переписки. Я живу неначе у кіно, І це кіно трагедія, не більше.

85

4

8377