LXST TIME

CVLD BLVVDED

I finished my work day, I asked the girl where she was by SMS, There was no answer for a long time, The apartment was locked, an hour has passed, I went to my best friend, maybe even to spend the night, There was a downpour outside and I ran breathless, I took off my hood when I went inside The sounds that came from the top of the apartments shocked me, I opened the apartment door and saw a friend fucking with my already ex, She was lying on him with fun and received kisses on the neck, All the wasted time I will never get back, I ran to the roof and then my heart turned black So much time wasted, All the joyful moments from the past are already fading against the background of the present, The whole soul and everything inside is devastated, Like water in the desert, I guess I need a reset, Inside, a silent scream rips my ribs, No, I won't cry 'bout this She is not worth my tears, I should have understood earlier, It was my mistake that I won't make again, I'm tired of the load, I'm tired of the pain, This will someday show a stain

2020-11-20 13:50:12

1

Коментарі

Упорядкувати

За популярністю
Спочатку нові
По порядку

Показати всі коментарі (1)

JENOVA JACKSON CHASE

You recite a story with each poem and it's fabulous.

Відповісти

2020-12-14 03:24:50

1

Схожі вірші

Всі

"Письмо ушедших дней"

Позитивна Морквинка ( &Не Мілашка ;)

Привет , мой милый друг Забыл ли ты, как долго не писала , Прости ,но я хотела отпустить Всю слабостью ,что в себе искала . И может ты проник Моим письмом до дрожи Забыл ли мой дневник , Увиденный стихами одинокой ночи ... Об памяти прошедших дней , Ты не увидишь ни души порока Лишь слабый шепот чувств Уложенных строками тонко . Немой вопрос в глазах Оставлю с времям на последок Легонько холодом касаний уходя , Чтоб не запомнил запах пепла.

43

21

1544

"Ми усе подолаємо разом..."

Nadine Tikhonovitch

«Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем, І я не боюся поразки, Я не боюсь, що помрем!» А я чула і вірила щиро, Немов би п'ять років було, Я була неймовірно щаслива І такою не стану вже знов. І знаєш, коли мені складно, Я твої згадаю слова — Вони затримають слабкість, Запевнять мене, що жива... «Ми разом усе подолаєм! Мила, ти чуєш мене?» Я чую і знову чекаю, Що небо тебе поверне... І ось майже два роки Шукаю тебе — не знайшла, І, до смерті роблячи кроки, Я твої згадаю слова... І до сліз сон мене вразить, Де знову почую тебе: «Ми усе подолаємо разом, Ми усе з тобою минем...»

52

3

1348